Відкриття пам'ятних дошок в с. Рибчинці
Сьогодні, 8 жовтня 2025 року, в селі Рибчинці відбулось відкриття пам’ятних дошок нашим ЗАХИСНИКАМ:
- ГОРЕЙКО Роману Івановичу,
- ДИМНІЧУ Віктору Анатолійовичу,
- ГРАМАРЧУКУ В'ячеславу Івановичу,
які загинули на війні, захищаючи територіальну цілісність, незалежність та суверенітет нашої рідної держави.
Вшанування їх пам’яті - це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість.
Горейко Роман Іванович народився 21 червня 1977 року в селі Рибчинці (виселок Гишківка) Хмільницького району Вінницької області.
З 1983 року по 1992 рік навчався у Рибчинецькій загальноосвітній школі I-II ступенів. Середню освіту здобув у Маркушівській загальноосвітній школі I-III ступенів.
Професійну освіту крановщика здобув у Хмільницькому ПТУ №40.
з 1995 року по 1997 рік проходив строкову військову службу у Черкаській області.
Працював на будівництві, в охороні, останні роки - оператором машинного доїння у МТФ №1 ВП «Надія Маркуші» ТОВ «Хмільницьке».
Одружений, виховував сина та доньку.
8 березня 2022 року був призваний на військову службу за призовом по мобілізації Хмільницьким РТЦК та СП у званні молодший сержант, на посаді водій-заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів 1 взводу матеріального забезпечення групи матеріального забезпечення 110 окремої механізованої бригади у в/ч А 4007.
Загинув 9 червня 2024 року під час виконання службових обов’язків внаслідок скидання ВОГ біля населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.
Захоронений на сільському кладовищі в селі Рибчинці.
Указом Президента України №759 від 11.11.2024 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Димніч Віктор Анатолійович народився 2 жовтня 1980 року в селі Рибчинці Хмільницького району Вінницької області.
З 1987 року по 1995 рік навчався у Рибчинецькій загальноосвітній школі I-II ступенів.
У 1995 році здобув професію тракториста.
З 1996 по 1999 рік навчався у вищому професійно технічному училищі №4 у місті Вінниця.
З 9 червня 1999 року по 9 жовтня 2000 року проходив строкову службу у внутрішніх військах міста Суми.
З 2001 року по 2006 рік працював у міліції міста Києва.
У період з 2006 року по 2014 рік працював різноробочим в селі Уланів.
Неодружений.
Призваний на військову службу під час мобілізації 28.07.2022 року Хмільницьким РТЦК та СП. Виконував службові обов’язки у званні старший матрос на посаді кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 7361.
Життя обірвалося 8 липня 2024 року під час лікування в лікарні КНП «ОРКПЦ» ООР у місті Одеса.
Похоронений 20 липня 2024 року на сільському кладовищі села Рибчинці.
Грамарчук В'ячеслав Іванович народився 6 січня 1985 року в селі Рибчинці Хмільницький району Вінницької області.
Закінчив 9 класів у Рибчинецькій загальноосвітній школі, повну середню освіту здобув у Маркушівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
Навчання продовжував у професійно-технічному училищі №7 міста Вінниця, де отримав спеціальність електрозварювальника.
З 2005 року працював електрозварювальником в акціонерному товаристві «Металіст-СМІ». Проявив себе як відповідальний і кваліфікований фахівець.
Протягом тривалого часу, до мобілізації, працював у місті Калуш у товаристві «Калушстальбуд», де також зарекомендував себе як висококваліфікований спеціаліст.
Одружений, виховував доньку.
Призваний 13 червня 2024 року на військову службу по мобілізації Хмільницьким РТЦК та СП. Виконував службові обов’язки у званні солдат на посаді санітарний інструктор медичного пункту механізованого батальйону військової частини А 4962.
Загинув 3 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Охрімівка Чугуївського району Харківської області.
Похоронений на сільському кладовищі в селі Рибчинці Уланівської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області.
На урочистій церемонії відкриття меморіальних дошок воїнам були присутні сільський голова Олександр Гоцуляк, заступники сільського голови, старости старостинських округів, почесна варта, рідні, друзі та односельчани загиблих.
Право відкрити меморіальні дошки надали рідним загиблих.
Для освячення меморіальних дошок запрошено Духовенство ПЦУ.
Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті ЗАХИСНИКІВ України.
Світла пам’ять про ГЕРОЇВ назавжди залишиться у наших серцях.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!
















