Відкриття пам’ятних дошок в с Рибчинці

  • 202

Сьогодні, 13 жовтня 2023 року, в с. Рибчинці відбулось відкриття пам’ятних дошок нашим ЗАХИСНИКАМ:

- Марченко Олександру Олександровичу,

- Леську Віталію Юрійовичу,

- Синчуку Володимиру Миколайовичу,

які загинули, захищаючи територіальну цілісність, незалежність та суверинітет нашої держави.

Вшанування їх пам’яті - це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.

Марченко Олександр Олександрович народився 14 січня 1965 року в селі Рибчинці Хмільницького р – ну Вінницької обл. З 1973 по 1980 рік навчався в Рибчинецькій восьмирічній школі. З 1980 по 1984 рік навчався в Київському будівельному технікумі, по закінченні якого отримав спеціальність «інженер - будівельник» і диплом з відзнакою.

Після закінчення технікуму був направлений на роботу в м. Біла Церква.

У квітні 1984 року був призваний до армії, де прослужив два роки в повітряно-десантних військах. Закінчив службу замісником командира парашутно-десантного взводу. Мав нагороди за успішне несення військової служби.

Після демобілізації повернувся до Білої Церкви, де працював на різних посадах. У 2005 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом, отримав кваліфікацію економіста та спеціальність «менеджмент організацій». У 1994 році організував і очолив приватне будівельне підприємство “Каменяр”.

З 2002 до 2014 року Олександр Олександрович неодноразово був обраний депутатом Білоцерківської міської ради. Був головою Київської обласної організації ВО «Свобода». З 2014 по 2019 рік – народний депутат Верховної Ради VІІІ скликання.

З 2014 року займався волонтерською діяльністю для потреб Української армії в зоні АТО.

З липня 2014 року – доброволець в складі 72-ї білоцерківської механізованої бригади в АТО, отримав позивний «Каменяр».

26 лютого 2015 року Указом президента П. О. Порошенка № 1092015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня – за особисту мужність та героїзм, проявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також високий професіоналізм та вірність воєнній присязі.

У квітні 2019 року відзначений медаллю «За оборону Авдіївки».

Загинув 7 березня 2022 року в бою з окупантами в районі київської Пущі-Водиці на Гостомельському напрямку.

Похований на Алеї Героїв Сухоярського кладовища в м. Біла Церква.

 

Лесько Віталій Юрійович народився 12 березня 2000 року у селі Рибчинці Хмільницького району Вінницької області. У 2006 році пішов до 1-го класу Рибчинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, яку закінчив у 2015 році, потім навчався в Уланівській школі, яку закінчив у 2017 році.

Згодом став студентом Вінницького державного університету ім. Михайла Коцюбинського, після 2 курсів навчання був призваний на строкову службу у ЗСУ. У 2020 році залишився на службі на контрактній основі, яку згодом 26 січня 2022 року продовжив.

Виконував службові обов’язки у званні солдат, на посаді – номер обслуги 2-ї гармати 1-го взводу 3-ї САБарт у в/ч А1619.

Загинув 1 червня 2022 року, будучи вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, у бою за нашу Батьківщину, під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісне з життям біля населенного пункту Шевченкове Вітовського району Миколаївської області.

Захоронений на сільському кладовищі с. Рибчинці.

4 квіт. 2023 р. — Указом Президента України від 24.08.2022 нагороджено Орденом « За Мужність» III ступеня.

 

Синчук Володимир Миколайович народився 21 квітня 1988 року у с. Рибчинці Хмільницького району Вінницької області.

2003 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІ ступенів с. Рибчинці, 2005 року закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Маркуші.

Протягом 2005-2006 років навчався у Вищому професійному училищі №11 м. Вінниці, де здобув професію оператора комп’ютерного набору.

З 2006-2007 роки проходив строкову військову службу у м. Павлоград Дніпропетровської області.

Після завершення строкової служби працював різноробочим за кордом та на території України.

Був призваний на військову службу по мобілізації Хмільницьким РТЦК та СП 17 квітня 2022 року. Виконував службові обов’язки у званні солдат, на посаді стрілець-санітар 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4038.

18 серпня 2022 року виконував бойове завдання, пов’язане з захистом Батьківщини поблизу м. Авдіївки Донецької області. Потрапив під танковий обстріл та отримав осколкове поранення м’яких тканин лівого передпліччя.

Життя обірвалося 7 червня 2023 року у місці тимчасової дислокації підрозділу.    

Захоронений на сільському кладовищі с. Рибчинці.

Був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «За

поранення» посмертно.

 

      На урочистій церемонії відкриття меморіальних дошок воїнам були присутні сільський голова Олександр Гоцуляк, заступники сільського голови, старости старостинських округів, почесна варта, рідні, друзі, односельчани загиблих, педагогічний та учнівський колективи Рибчинецької гімназії.

       Право відкрити меморіальну дошку надали рідним загиблих.

 

     Для освячення меморіальних дошок запрошено Духовенство ПЦУ Хмільницького благочиння на чолі із Благочинним Іваном Пукасом.

 

        Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Героїв-земляків та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за незалежність, територіальну цілісність та волю України.

 

ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису