30 травня - Всесвітній день боротьби з астмою та алергією

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я щорічно 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії.
    Основна мета заходу - привернення уваги громадськості до цих важливих проблем.

Ця проблема актуальна як ніколи, про що свідчить невпинний ріст кількості пацієнтів із цими захворюваннями у світі. За статистикою, алергією страждає кожен п`ятий житель нашої планети. За останні 30 років алергічні хвороби, зокрема бронхіальна астма, стали найшвидшими захворюваннями, що розповсюджувалися, у всьому світі.

Фактори ризику поширення алергії і астми:

- куріння (активне і пасивне), особливо в дитячому віці і під час вагітності;
 - прийом медикаментів, вплив хімічних речовин і вживання алергенних продуктів харчування під час вагітності;
 - неконтрольований прийом гормональних контрацептивів і антибіотиків;
 - переважання в харчуванні продуктів з синтетичними добавками;
 - стреси і несприятливі фактори навколишнього середовища.

Які алергени переважають в Україні?

- Україна є частиною світової тенденції – як і в Європі, до 30 % українців, як вважається, є чутливими до сезонних алергічних чинників. Це, насамперед, пилок рослин та спори грибів. Якщо ви хоч раз чули слово «амброзія» та знаєте, чому потрібно боятися цієї рослини, то, вочевидь, також знайомі з проблемою алергії до пилку. Ще, щонайменше чверть хворих з алергією, є чутливими до домашніх цілорічних факторів – кліщів, домашнього пилу, алергенів домашніх тварин, включаючи тарганів.

   У чому небезпека алергенів? Адже окрім алергії вони можуть бути причиною інших захворювань?

-  Чимало алергенів, як сезонних, так і цілорічних, провокують і розвиток астматичних симптомів. Втім, причинами появи астматичних симптомів можуть стати й забруднене повітря, і тютюновий дим, і стрес.

     Масштабні опитування в різних регіонах світу показали, що у 51-59% хворих перебіг бронхіальної астми не вдається контролювати навіть при використанні стандартних протиастматичних препаратів. Основна мета лікування бронхіальної астми - поліпшення якості життя пацієнта за рахунок зменшення кількості і тяжкості загострень, підтримки нормального рівня фізичної активності, тому досягнення загального контролю над астмою є головною метою в лікуванні хворих.

   Ось кілька порад:

• уникайте харчових продуктів і лікарських речовин, що викликають у вас алергію;
 • не тримайте в будинку тварин; алергени тварин виявляються в приміщенні ще протягом 6 місяців;
 • уникайте речей, здатних накопичувати пил: килими, старі книги, м'які меблі; всі речі, від яких не можна позбутися, повинні бути накриті чохлами;
 • використовуйте меблі, які можна витирати (дерев'яну, пластикову, вінілову або шкіряну);
 • періть всю постільну білизну (підковдри, простирадла, наволочки) в гарячій воді (вище 60 ° С) не рідше 1 разу на 2 тижні;
 • вологе прибирання в будинку повинна проводитися щодня;
 • під час прибирання хворому на бронхіальну астму краще знаходиться в іншому приміщенні або на вулиці;
 • використовуйте витяжку над газовою пічкою в період приготування їжі;
 • уникайте контакту з сигаретним димом і лакофарбовими виробами;
 • в період цвітіння рослин, що викликають у Вас алергію, рекомендується тимчасово змінити регіон перебування.

     Первинна профілактика астми у дітей.
 Найбільш частою формою астми у дітей є атопічна астма, яка безпосередньо пов'язана з іншими формами алергії. При цьому в розвитку алергії у дітей основну роль грає неправильне харчування, особливо, перші роки життя. Профілактичні заходи астми (і алергії) у дітей включають:
 • грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя;
 • роль грудного вигодовування, як заходи профілактики астми та інших видом алергічних хвороб доведена численними клінічними дослідженнями;
 • грудне молоко сприятливо впливає на розвиток імунної системи організму і сприяє формуванню нормальної мікрофлори кишечника;
 • своєчасне введення допоміжного харчування також є заходом профілактики астми і алергії;
 • сучасні рекомендації по годівлі дітей першого року життя передбачають введення допоміжного харчування не раніше ніж на 6 місяці першого року життя; при цьому категорично забороняється давати дітям такі високоалергенні продукти як бджолиний мед, шоколад, курячі яйця, горіхи та цитрусові;
 • забезпечення сприятливих умов життя дитини - це теж важливий метод профілактики астми і алергії;
 • діти, що контактують з тютюновим димом або дратівливими хімічними речовинами, набагато частіше страждають на алергію і частіше хворіють на бронхіальну астму;
 • профілактика хронічних захворювань дихальних органів у дітей полягає в своєчасному виявленні та правильному лікуванні бронхіту, синуситів, тонзиліту, аденоїдів.
       Звичайно, краще бути здоровим і не хворіти. Але якщо вже так сталося - не варто опускати руки. Зрештою, ви не стали себе почувати гірше від того, що ваше нездужання назвали «на бронхіальну астму». І пам'ятайте, що правильне лікування астми дозволяє скоротити ризик загострень і госпіталізацій, запобігти ускладненням і домогтися контролю над хворобою.
      Своєчасний контроль бронхіальної астми дозволяє продовжити період ремісії захворювання (відсутність загострень) від 3 до 10 років.
      Бережіть своє здоров'я! Не займайтеся самолікуванням! Зверніться до фахівця!