День Української мови

Ми – українці. Живемо вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як душа українського народу. Народ завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою, щедрістю, веселим характером, а ще  мелодійністю і чарівною піснею. Бо завжди в Україні співали всі – дорослі і діти, бо з піснею легше було жити, у ній можна було передати любов і тугу, щастя і радість, свої мрії і надії. Мова залишається у серці на все життя. Мова залишається у серці на все життя. Мова – душа народу. Кожне слово несе  в собі заряд певних чарівних або поганих емоцій, тому зі словами треба бути обережними. Культуру людини можна  пізнати по її мові, як запитує, як відповідає. Мова людини – є показник її вихованості, культури, розуму і мудрості. Будьте терплячими  і наполегливими в оволодінні української мови, любіть і плекайте її, бо ви патріоти своєї Вітчизни, ви громадяни вільної України, а це означає, що ви її народ, а народ без мови – не народ.

 В приміщенні сільської бібліотеки було проведено літературну годину присвячену Дню української мови. На якій були присутні діти молодших  класів.

Україно моя, берегиня

Ти колиска, пісень глибина,

Україно моя, Батьківщина

Ти, як батько і мати одна

Хай радістю, зростають  в нас  діти,

Різнобарв’я  рясніють сади,

Нам без тебе ніяк не прожити,

Ми у тебе, а в нас є лиш ти.