Саття

  • 409

 Найколоритніше та найцікавіше свято яким   закінчується літній сонячний цикл   календарних дохристиянських свят – це   свято Івана Купала.

 6 липня 2019 року біля приміщення Пагурецького сільського клубу відбувся масовий захід до свята  Івана Купала. Всі присутні прослухали розповідь про літні народні свята, традиції і звичаї найчарівнішого і загадкового свята Івана Купала.

Проводились вікторини, загадки, конкурси, в яких брали участь бажаючі молодь та діти. Самі активні отримали призи.

Івана Купала – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 

Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купала називають Богом плодючості й зображають з відповідними ознаками, що символізують чоловічий початок та запліднюючу силу.

Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

Витоки і історія святкування Івана Купала

Назвати точну дату зародження цього свята на сьогоднішній день неможливо. За деякими даними, згадка Купали в Україні припадає на 12 століття, хоча його історія сягає корінням углиб тисячоліть. Більшість дослідників дотримується думки, що це свято існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. Мова йде про стародавню трипільську і скіфо-сарматську культури. Тобто день Івана Купали святкувався як мінімум 3 тис. років тому, підтвердженням чому служить більшість археологічних розкопок. Достеменно відомо, що для слов'ян Іван Купала являв собою не просто веселе гуляння, він складав основу слов'янського світогляду. Справа у тому, що це свято у давні часи припадало на день літнього сонцестояння – 20-ті числа червня за старим стилем. Небесне світило у цей день досягає найвищої точки і сили свого світіння, нагадуючи про те, що час рухається до зими, і незабаром ночі будуть ставати довшими. Темні сили несказанно раділи такому розкладу. Слов'яни, будучи затятими сонцепоклонниками, не могли змиритися з таким ходом подій, тому і виникла традиція розпалювати величезні вогнища. Таким чином, сонце живилося новими силами, щоб темрява не зуміла взяти гору. На сьогоднішній день свято Івана Купала є яскравим прикладом переплетення язичницьких та християнських традицій. І тепер невідривно пов'язане з днем Іоанна Хрестителя, який припадає на 7 липня за новим стилем. До речі, у цей же час виникає і сучасна назва свята, слово «хреститель» з грецької перекладається як «купатель», що пов'язано з ритуальним обмиванням у відкритому водоймищі.