Зі святом!

Уланівська сільська рада вітає жителів та гостів Уланівської територіальної громади з традиційним українським святом - Івана Купала! Бажаємо всім жити в парі, в мирі та злагоді, в достатку і в радості!

     Купайла —  відзначають вночі перед Івановим днем. Воно припадає на 7 липня.  Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій. 

     Народне язичницьке свято «Івана Купала» відзначається не тільки в нашій країні, але також у Польщі,  в Білорусії, і в країнах Прибалтики. Івана Купала є дуже давнім святом. Найбільш ранні згадки про нього відносяться до XII століття, але коріння його йдуть ще глибше.

Свято «Івана Купала» також ще часто називають Іванів день.

     Він прийшов до нас із давніх часів і святкувався раніше майже у всіх європейських країнах. До хрещення цей день був приурочений до дня літнього сонцестояння, який припадає на 20-22 червня.

Історія свята 7 липня «Іван Купала».

      Після прийняття християнства його почали святкувати в день народження Івана Хрестителя, який припадав на 24-го червня за старим стилем. Потім відбувся перехід на новий стиль, завдяки чому дата свята пересунулася на 7 липня. В результаті, вийшло так, що він втратив свій астрономічний зв'язок з сонцестоянням.

Історія назви свята «Івана Купала».

      Досить цікава історія назви цього свята. Спочатку він був присвячений язичницькому богу Купали. А в процесі христинизации отримав ще і назву на честь Іоанна Хрестителя (Предтечі). Він вважається найближчим попередником Ісуса Христа, предсказавшим його пришестя. Іоанн жив в Іудейській пустелі аскетом, проповідувавши хрищення на покаяння для юдеїв. Саме він хрестив у водах Йордану і самого Ісуса Христа. Хрещення відбувалося зануренням у воду або обмиванням. У християнських уявленнях він є останнім у ряду пророків. Іоанн Хреститель став найбільш шанованим святим християнства після Богородиці.

Традиції та обряди на свято 7 липня «Іван Купала».

      Іванів день завжди був наповнений різними обрядами, які пов'язані з водою, вогнем і травами. З ранку в цей день прийнято було купатися в річках та озерах. Однак деякі вважали, що, навпаки, краще не робити цього, інакше водяний потягне на дно.

Головною особливістю купальської ночі можна назвати стрибки через очищающе багаття. Люди танцювали навколо багаття і стрибали через нього, іноді проганяли через них домашню худобу, щоб уберегти її від мору. Матері у вогні цих багать спалювали сорочки хворих дітей, щоб вони швидше видужували.

Молодь і діти грали також в пальники, бігали наввипередки і всіляко розважалися. Нагадаємо, що ця ніч є найкоротшою в році. Вважалося, що цеї ночі не можна лягати спати. У це містичний час, згідно з народним повір'ям, прокидалася і активізувалася всяка нечиста сила.

Звичаї свята «Івана Купала» з травами.

     Безліч звичаїв цього свята пов'язані  з травами. Було прийнято збирати квіти і трави і класти їх під Іванову росу. Потім їх сушили і берегли, вважаючи їх цілющими. Цими травами обкурювали хворих, боролися з нечистю, а також використовували і для інших обрядів.

Однак найголовнішою травою цього дня традиційно є папороть. З ним пов'язані давні перекази про скарби. Вважається, що цвіт папороті з'являється опівночі лише на кілька секунд. З ним можна знайти будь-які скарби, навіть ті, що знаходяться дуже глибоко під землею.

Потрібно відзначити, що в Латвії дане свято і в даний час є найбільш шанованим і всенародним, перевершуючи за популярністю навіть Різдво. 23-24 червня є навіть державними вихідними днями.

В царській Росії це свято було одним з найважливіших в році. Це було свято поклоніння Сонцю, пов'язаний з літом, землеробством і родючістю. Народ з цим святом також пов'язував свої уявлення про багатства природи.

Наші далекі предки оперізувались перев'язами з трав і квітів, плели вінки і одягали їх на голову. Вони водили хороводи, танцювали і співали. За допомогою тертя сухих паличок добували вогонь і розводили багаття. В середину багаття ставили жердину, на якій закріплювалося палаюче колесо, що символізувало сонце.

Сучасні люди сприймають свято 7 липня «Іван Купала», в основному, як зайвий привід вибратися на природу. А от раніше люди ставилися до нього дуже серйозно, з острахом і повагою. Потрібно відзначити, що святкувати цей день починали ще 6 липня. В цей день було прийнято обов'язково сходити в лазню. Там миття проводилося зі спеціальними обрядами, які допомагають очистити не лише тіло, але й душу.

В цей день ще існує досить поширена традиція обливати водою один одного та перехожих. Однак існує негласне правило - не можна обливати вагітних жінок, маленьких дітей і літніх людей.

Це свято завжди вважалося одним з найбільш містичних. З ним пов'язано величезна кількість стародавніх повір'їв і обрядів. У цю ніч збирали траву богатенку на ім'я кожного члена сім'ї. Чия квітка раніше зів'яне, та людина в цьому році захворіє або навіть помре. Вважається також, якщо в цей день перелізти через паркани 12 городів, то обов'язково здійсниться будь-яке бажання.

У дівчат у ніч напередодні цього свята було прийнято опускати на воду вінки, які встромляли запалені лучинки або свічки. Якщо вінок тонув, це означало, що дівчина не вийде заміж за свого нареченого, тому що він вже розлюбив її. Самою щасливою буде та, у якої вінок довше всіх протримався на воді.

Згідно звичаям, на порозі і на підвіконнях клали кропиву, щоб захистити свій дім від нападу відьом. Всіх коней надійно замикали, тому що вірили, що в цю ніч відьми можуть забрати їх на свій шабаш.

Народні повір'я свідчили, що дерева в цю чарівну ніч залишають свої місця і спілкуються між собою за допомогою шелесту листя. Розмовляють також трави і тварини.

Цікаве повір'я пов'язане з квіткою іван-і-сестра. Його потрібно було зірвати в цю ніч і покласти по кутках хати. Ці квіти почнуть розмовляти один з одним, тому злодій побоїться залізти в цей будинок, думаючи, що там господар з господинею.

Опівночі незаміжній дівчині потрібно закрити очі і набрати квітів, а потім покласти їх під подушку. На ранок дивляться, якщо набралося 12 трав, то цього року дівчина вийде заміж.

На мурашиних купах у цю таємничу ніч було прийнято збирати в посудину масло. Воно вважалося ліками від різних хвороб.