До дня виведення військ з афганістану

Зустріч з Воїном-афганцем

«Обпалені війною. Афганістан»

(Присвячується усім, хто проходив військову службу в Афганістані)

Афганістан – ти край війни і крові

тих молодих завзятих юнаків,

в котрих у грудях полум’я любові,

горить допоки дух їх не дотлів.

Афганістан – проклятий ти батьками,

всіх тих синів, котрих ти вербував.

Бо їх серця скривавлені ножами,

у кожну мить, як воїн помирав.

За що ж боролись, що там здобули?

Добробут, волю, Боже, це ж вуаль?

Прокляті битви, що життя ламали,

несли в собі лиш сльози і печаль.

Афганські гори, кров’ю, ви , омиті,

тих юних тіл, що загинули в бою.

І, ви пекельні, горем оповиті,

а мертвим душам місце у раю.

Ви відчували запах смерті в битві,

і кожен спраглий подих до життя,

жага і віра, сплетені в молитві,

думки юнців, їх щире каяття.

Афганістан – твоя війна це сльози,

братів, сестер і ледь живих батьків,

жахлива спека і страшні морози,

навіки в пам’яті відважних юнаків.

Пройшли роки, війну ж ту не забути,

бо кожен воїн, що вернувсь живим

згадає тих кого не повернути

бо й вірний друг там згинув молодим.